Про постачання українських продуктів на територію окупованого Криму, сухопутний коридор до півострова та якість української продукції харчування у бесіді з телеведучим Олександром Янковським в ефірі “Голосу Криму” говорить експерт аграрного ринку Марія Колесник.
Марія, чи може, на вашу думку, Крим прожити без українських продуктів?
Якби Крим мав зв’язки з Росією – міст чи тунель, будь-що, через що можна постачати продукти – то, відповідно, Крим би не відчув заміни українських продуктів російськими. Єдине, що би відчуло населення – різницю в ціні, бо у Росії все є дорожчим, ніж в Україні.
Що стосується забезпечення, транспортного в першу чергу, то без України Крим сьогодні не може бути самодостатнім. Певну частину своєї продукції, наприклад, зерно, він намагається, і доволі успішно, реалізовувати через територію материкової України, експортує ці продовольства через українські порти як українське зерно. Компанії, які займаються його виробництвом, не переходили з української реєстрації на російську. І таким чином вони реалізують на материковій Україні, скажімо, ячмінь, який є найбільшою культурою, що виробляється в Криму. До речі, це є озимий ячмінь, який був посаджений ще за належності півострова Україні – у 2013 році, коли був і посівний матеріал, і мінеральні добрива.
Що стосується більш пізніх культур, то по кукурудзі взагалі питання закрите. Я думаю, цього року в Криму її майже не вирощено, тому що немає води. Рис вони взагалі загубили як культуру. Не забезпечують ним ні Крим, ні Україну. Рис загинув, і відродити цю культуру практично неможливо.
Що стосується виробництва молока, м’яса, то для переробки м’ясо частково завозилося з материкової України, бо сам Крим не покривав власні потреби. Відповідно, після певних заборон або ускладнень цих поставок м’ясо подорожчало, обсяги поставок скоротилися.
Представник Росспоживнагляду заявив, що вони відкривають кримський ринок для українських продуктів, навіть не атестованих виробників. Що це означає?
Це значить, що прогодувати Крим власноруч Росія не може. Мова йде про товари вироблені безпосередньо в Україні.
Чи можливо сьогодні українським виробникам експортувати продукти до Росії?
Зараз це практично неможливо. Торгівля обмежується Росією. Вводяться заборони, перешкоджання цій торгівлі, навіть, якщо у вас є контракти на доволі тривалий період, ви не можете бути впевненими, що будь-яка партія не буде відправлена назад. Тому, постачаючи через безмитне проходження на російську територію, українські підприємці уникають будь-яких перешкод.
Деякі аналітики говорять, що Україна мала б припинити постачання товару на територію Криму. Чи реально це зробити?
Це доволі принципове питання. На сьогоднішній день у нас дуже дивна війна. Ми ніби торгуємо, постачаємо свою продукцію до того ж Луганська та Донецька, отримуємо щось звідти, так само постачаємо продукцію до Криму, оскільки вважаємо, що там проживають наші громадяни і ми не повинні кинути їх напризволяще. У той же час всі ці люди не вважають себе громадянами України, ніякого позитивного ставлення до нас вони фактично не мають.
Як ви вважаєте, чи буде Путін пробивати сухопутний коридор до Криму?
Не просто так вирішив Хрущов підпорядкувати кримську територію саме Україні, бо на той час з економічної точки зору Росія була не в змозі забезпечити постачання до Криму. Набагато легше було це зробити через Україну. Ми не можемо забувати про постачання води, електрики тощо. Давайте згадаємо Крим у 50-ті роки, коли на півострові були шалені проблеми з водою. Тепер згадайте Крим, коли Україна почала вкладати кошти в інфраструктуру півострова. Все суттєво змінилося. І цей фактор неабияк вплинув на аграрний розвиток Криму.
Якщо зараз постачання води і електрики буде обмежуватися, відповідно, і аграрний сектор буде занепадати. Крим зараз не може самостійно забезпечити себе харчами, а через декілька років він буде залежати виключно від поставок через Керченську протоку.
Чи можна сказати, що українські продукти харчування якісніші за російські?
Україна – держава-експортер продовольства. В Україні є і малі підприємства, і великі потужні холдинги, які займаються виробництвом. Відповідно, товари, які реалізуються в найнижчому ціновому сегменті, будуть меншої якості, але є і преміальний сегмент. Те, що ми отримали дозвіл на поставку своєї продукції до країн ЄС, є визнанням якості українських товарів.
