У Криму після анексії півострова Росією дуже погіршилися умови для вивчання української мови. Про це свідчать дані соціологічного дослідження “Культурне середовище та ситуація в Криму”, яке презентував в Києві соціолог Олександр Шульга.
Респонденти зазначили кілька етапів, які здійснювала “влада” Криму, щоб не дати можливості дітям вивчати українську мову.
“На першому етапі українська мова була виведена з обов’язкової шкільної програми до розряду факультативних. На другому етапі, щоб зібрати факультативний клас української мови, необхідно було зібрати не менше 8 заяв. Це ж стосується і кримськотатарської мови. На третьому етапі з батьками проводили “виховну роботу”, щоб вони не писали подібні заяви і фактично клас не набирається. Респонденти також згадували про залякування та поради не писати такі заяви. На четвертому етапі йде вже витиснення самих викладачів, які спеціалізувалися на українській чи кримськотарській мовах, оскільки вони залишилися непотрібні. Їм пропонували два варіанта: перепрофілюватися на інший предмет або піти”, – розповів керівник Дослідницького центру “SPHERA” Олександр Шульга.
Не менш печальна ситуація склалася у сфері вищої освіти, де відсуне держзамовлення на підготовку вчителів з української мови.
Дослідження проводилося у грудні 2015 року методом інтерв’ю з кримчанами, що приїжджали на материкову Україну, та вимушеними переселенцами з Криму, та фокус-груп, а також методом анкетування кримчан, що залишилися в окупації.
