rk.gov.ru/
Навіть звільнившися ціною неймовірних зусиль з-під 23-річної “бандерівської окупації”, кримські “можновладці” в усіх негараздах, які відбуваються на півострові, досі звинувачують Україну, яка вже вісім місяців фактично не контролює ситуацію в регіоні. Так, наприклад, влітку Україна була винна в провалі кримського курортного сезону — мовляв, спеціально докладала всіх зусиль, щоб не допустити туристів на окупований півострів. Доходить до того, що українців у Криму звинувачують навіть в ускладненні дорожнього руху: виявляється, затори на шляхах кримських міст виникають через те, що на них з’явилася величезна кількість автівок з українськими номерами. В принципі з номерами українського зразка, за статистикою російської інспекції дорожнього руху, в Криму досі їздять 80-85% водіїв — не всі поспішають “переїздити” з першого та двадцять сьомого регіонів України до “російських” вісімдесят другого та дев’яносто другого, — а тим більше до 777-го Підмосков’я (номери з таким кодом регіону кримське відділення російської ДІБДР попервах надавало місцевим автомобілістам). Проте адресатами претензій у цьому випадку стали мешканці Донеччини та Луганщини, які в кількості трьохсот тисяч осіб (за даними кримського відділення ФМС РФ) поповнили число власників російських паспортів у Криму. Щоправда, замість гостинно привітати біженців з “Новоросії”, обложеної “катами бандерівської хунти”, кримчани ображаються, що через них не можуть вільно пересуватися рідним краєм.
11 листопада знайшовся новий привід ославити Україну як нелюдську фашистську державу: на засіданні кримської “ради міністрів” “міністр” праці та соціального захисту Криму Олена Романовська сповістила urbi et orbi, що українська держава в особі свого паралімпійського комітету вилучила візки в спортсменів з особливими потребами з Криму. НПКУ з відповіддю не забарився: в офіційному коментарі комітет розцінив цю інформацію як брехню та відверту некомпетентність. Відповідно до нормативних документів у галузі спорту за своїми повноваженнями НПКУ не забезпечує спортсменів з особливими потребами формою, устаткуванням і обладнанням, тож не має ані права, ані можливості забирати в спортсменів-паралімпійців те, чим їх забезпечила держава за бюджетні гроші. Пригадали кримчанам і те, як свого часу для оперування пухлини спортсмена-паралімпійця з Севастополя було прийняте спеціальне рішення Уряду України, ініційоване президентом НПКУ В. Сушкевичем: для проведення операції в Німеччині севастопольцеві український держбюджет надав більш ніж 40 тисяч євро. Зрештою НПКУ порадив кримським паралімпійцям пам’ятати про те, що зробила держава Україна та НПКУ для того, щоб вони відбулися в житті, і щоб для них та інших кримчан з інвалідністю й надалі щось робилося для забезпечення їхніх прав і соціальної захищеності.
Небагатьох кримчан вдалося змусити повірити в те, що озброєні загони “Правого сектора” тайкома дістаються на півострів в обхід звитяжних кримських прикордонників і злісно та цинічно забирають інвалідні візки в їхніх власників. Добре, не вийшло звинуватити Україну в дискримінації кримських параолімпійців — спробуємо використати для знеславлення “сусідньої держави” кримських сиріт. Буквально за кілька днів “мер” Сімферополя Віктор Агеєв оприлюднив оновлені плани з будівництва сімейного житлового будинку для дітей-сиріт, який буде зведено за проектом, розробленим ще тоді, коли на півострові діяли українські закони. “Ми б і раніше почали будівництво, та тільки Україна вкрала в нас у 2013 році призначені на цю мету більш ніж 260 мільйонів гривень”.
“Так ви ж тоді при владі були!” — цілком справедливо дорікають кримським учорашнім регіоналам, а тепер “єдиноросам”, ті мешканці регіону, яких не вийшло пройняти “таким же фейком, як і про інвалідні візки”. “Де ж це бачено, щоб повз вас проходили мільйони народних грошей, які погано лежать?” І навздогін лунає цілком резонне питання: “А де ж ті гроші, які Україна покинула в Криму? Мільярди гривень, банківське золото у сховищах — де воно все? В Донецьку чи в Луганську? Пішло на потреби “ополченців Новоросії”?”
Повчитися б сімферопольському “мерові” в кримської “прокуратури” вирішувати проблеми з нерухомістю та іншим майном: співробітникам останньої дозволили купити в приватної особи для потреб відомства трикімнатну квартиру в Сімферополі. Загальна площа житла становить не менш ніж 115 квадратних метрів, має два санвузли, необхідну санітарну та кухонну техніку. Обійшлося це щастя не менш ніж у 12 мільйонів рублів (близько 4 мільйонів гривень). Дещо раніше, місяць тому, кримська “прокуратура” оголосила до 31 грудня тендер на придбання броньованого позашляховика Toyota Land Cruiser 200 вартістю не більш ніж 7,7 мільйонів рублів (близько 2,3 мільйона гривень); авто повинне мати комунікаційну систему з функцією керування голосом, не менш ніж 10 подушок безпеки, шкіряний салон і чотири камери, а також вловлювачі куль на дверях і броньовану перегородку з відкидним склоблоком та бійницею за другим рядом сидінь. Звісно, такі розкоші видаються дрібничкою порівняно зі “вкраденими Україною” в кримських сиріт 260-ма мільйонами гривень, та все ж — є з чого почати. Ну а коли вже бракує коштів на зведення будинку для сиріт — можна було б оселити їх в одному з кримських санаторіїв, у суто більшовицькому дусі “націоналізованих” кримським “урядом”.
До речі, коли вже зайшла мова про кримську “прокуратуру”: нещодавно вона виявила численні порушення житлових і соціальних прав дітей-сиріт і дітей, які лишилися без опіки батьків. Зокрема, в низці регіонів Криму не виконуються вимоги закону про зарахування таких неповнолітніх на квартирний облік. Були виявлені порушення при наданні та придбанні житла, а також при укладанні угод оренди житлових приміщень, які належать дітям-сиротам. Окрім того, є заборгованості у виплатах аліментів, допомоги, а також неоформлення спадщини за дітьми. Що ж — здається, кримські “керманичі” отримали черговий привід образитись на Україну за свої недоліки.
