Про непрофесійність авторів постанови №699 НБУ, представників Криму в українському парламенті та майбутнє півострова в бесіді з телеведучим Олександром Янковським в ефірі програми “Голос Криму” говорить координатор кримського Інституту стратегічних досліджень Арсен Жумаділов.
Арсене, на Вашу думку, кому вигідна постанова №699 НБУ?
Ця постанова знаходиться на межі злочинності. За Конституцією України, кримчани мають такі ж права, як і всі інші громадяни України. З чим ми маємо справу – із злочинним наміром чи непрофесійністю? Я гадаю, що з непрофесійністю. Ця постанова є наслідком ухвалення закону про створення вільної економічної зони в Криму. Саме у цьому законі було вперше озвучено тему нерезидентів. Вони не оцінили наслідки, які це спричинить. Уже завтра ми отримаємо схожу ситуацію в БТІ, ДАІ тощо. Ми матимемо неконтрольовану ситуацію. Ми повинні донести до наших законотворців те, що вони мають рацію з приводу оподаткування, але при цьому в жодному разі неможна використовувати поняття «нерезидент».
На вашу думку, хто може ініціювати перегляд цього закону?
Ми маємо справу із новим скликанням Верховної Ради України. Цей закон був проголосований попереднім скликанням ВРУ. Зараз вона оновилася більше, ніж на половину. Я думаю, що в ній багато патріотів. Всі громадські активісти, експерти також мають включитися в роботу по донесенню здорової позиції з приводу того, що кримчани не є нерезидентами. Ми такі самі громадяни України, які мають певну специфіку щодо оподаткування.
У новій Верховній Раді лише два представники Криму – Мустафа Джемілєв та Людмила Денисова…
Наскільки я знаю, у пана Джемілєва є плани щодо роботи в межах саме ВРУ у статусі народного депутата України. Це саме та інстанція, до якої ми можемо звертатися щодо законодавства. Але я хотів би заохотити не обмежуватися лише кримчанами у Верховній Раді. На мою думку, у цьому скликанні багато патріотів, з якими можна і треба розмовляти.
Навіщо РФ ухвалила закон про вільну економічну зону Криму? Чи допоможе прийняття цього закону покращити економічну ситуацію на півострові?
Ми всі розуміємо, що Крим стає так би мовити дорогою забаганкою для президента Росії. Кремль навіть не робить спроб для того, щоб Крим не був дотаційним. Усі знають, що бюджет Криму знаходиться в мінусі на півтора-два мільярди доларів. Але, якщо ми порівняємо ці цифри з тим, які гроші вони викидають на всілякі пустощі, то ми розуміємо, що це не така вже й велика сума. Замість того, щоб побудувати в Криму здорові економічні системи, Путін вирішив залишити все, як є.
Яке майбутнє для Криму підгодовувала Росія?
Якщо це вільна економічна зона реально буде працювати, то це буде щось на кшталт внутрішньодержавного офшору. Ті компанії, які не переймаються щодо того, де надавати свої послуги, будуть реєструватися в Криму, щоб не платити податки на прибуток. Але ми розуміємо, що в Росії все під контролем, тому це буде така собі преференція для своїх.
Коли почалися перші кроки окупації Криму, то багато хто говорив, що буде дуже жорстка реакція з боку Туреччини. Але ми бачимо, що президент РФ спокійно приїжджає до президента Туреччини, вони підписують вісім документів. Також Туреччина – єдина країна з членів НАТО, яка не запровадила санкцій до РФ. Про що це говорить?
Ми маємо трохи зменшити наші очікування від Туреччини. Це не є всесвітня країна-лідер, яка контролює все у своєму регіоні. Так, вони мають багато амбіцій, але вони не завжди є підтвердженими. У першу чергу це стосується енергоносіїв, у тому числі газу. У них дуже серйозна залежність від російського газу. Туреччина намагається балансувати. Вона намагається не бути абсолютно проросійською у зовнішній політиці, обрати таку позицію, яка б дозволила іноді критикувати те, що робить Кремль. У той же час Туреччина не буде псувати свої відносини із Росією.
Що робити Україні з приводу постачання води в Крим?
Не треба вигадувати щось нове і складне. Ми маємо подивитися на досвід Грузії. Вони не перекривають воду і світло, але перекривають продукти. Вода і світло – це те, що люди не можуть замістити на окупованих територіях, а продукти вони можуть купити в Грузії. А це означає, що вони не залишаються законсервованими в себе на окупованих територіях. Те саме ми маємо робити і в Криму.
