|
ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України
{Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 1706-VII від 20.10.2014}
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 43, ст.2030)
Цей Закон є спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, створює вільну економічну зону “Крим” (далі – ВЕЗ “Крим”), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами.
Розділ I
ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА “КРИМ”
Стаття 1. Територія вільної економічної зони “Крим”
1.1. ВЕЗ “Крим” запроваджується у межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
1.2. Адміністративний кордон між територією ВЕЗ “Крим” та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.
1.3. Територія ВЕЗ “Крим” не поширюється на виключну морську економічну зону України, визначену такою згідно з нормами Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угодою про імплементацію частини XI Конвенції від 10 грудня 1982 року, а саме: на територіальне море України і прилеглі зони, протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства, континентальний шельф, відкрите море, режим островів та міжнародний район морського дна, а також на повітряний простір над півостровом Крим, визначений таким відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.
На територію ВЕЗ “Крим” поширюються норми Договору з відкритого неба 1992 року.
Стаття 2. Строки дії вільної економічної зони “Крим”
2.1. ВЕЗ “Крим” запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
2.2. Строк дії ВЕЗ “Крим” може бути продовжено або скорочено законом України.
Функціонування ВЕЗ “Крим” під час режиму тимчасової окупації її території здійснюється з урахуванням особливостей, визначених розділом II “Перехідні положення” цього Закону.
2.3. Закінчення режиму тимчасової окупації не є підставою для припинення дії ВЕЗ “Крим”.
Стаття 3. Правовий режим вільної економічної зони “Крим”
3.1. На території ВЕЗ “Крим” діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.
3.2. У межах ВЕЗ “Крим” створюється вільна митна зона, що за своїм функціональним типом є одночасно вільною митною зоною комерційного, сервісного та промислового типу згідно із статтею 430 Митного кодексу України.
3.3. Особливості правового режиму ВЕЗ “Крим” та вільної митної зони на її території визначаються цим Законом з урахуванням норм Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
3.4. Митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ “Крим”, здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених статтею 329Митного кодексу України.
Стаття 4. Створення вільної економічної зони “Крим” та Керуючої компанії вільної економічної зони “Крим”
4.1. ВЕЗ “Крим” створюється згідно з цим Законом (ipso jure) без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади.
4.2. Органом господарського розвитку та управління ВЕЗ “Крим” є Керуюча компанія ВЕЗ “Крим” (далі – Керуюча компанія), яка є юридичною особою і перебуває у державній власності.
4.3. Протягом строку дії ВЕЗ “Крим” Керуюча компанія не може бути корпоратизована або приватизована.
4.4. Функції та повноваження Керуючої компанії, а також порядок контролю за її діяльністю визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України може відмовитися від утворення Керуючої компанії або делегувати її функції та повноваження визначеному ним центральному органу виконавчої влади України або державному підприємству (далі – уповноваженому органу з питань Криму).
Стаття 5. Справляння податків на території вільної економічної зони “Крим”
5.1. На території ВЕЗ “Крим” не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.
5.2. Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ “Крим”, та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із статтею 39 Податкового кодексу України.
5.3. Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ “Крим”, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.
Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.
5.4. Норми пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України не застосовується до осіб, прирівняних до нерезидентів згідно з пунктом 5.3 цієї статті.
5.5. Норми статей 154, 155, 157, 158 Податкового кодексу України не поширюються на доходи осіб, прирівняних до резидентів згідно з пунктом 5.3 цієї статті, що мають джерело походження з території ВЕЗ “Крим”.
5.6. Стаття 160 Податкового кодексу України застосовується з урахуванням того, що пільги, встановлені для оподаткування доходів, визначених підпунктом “і” пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України, не застосовуються, а призи, що надаються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидента або резидента згідно з пунктом 5.3 цієї статті, підлягають оподаткуванню при їх виплаті (видачі) та за їх рахунок за подвійною основною ставкою, встановленою у пункті 151.1 статті 151 Податкового кодексу України (з урахуваннямпідрозділу 4 пункту 10 Розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України).
5.7. Будь-які доходи з джерелом їх походження з території ВЕЗ “Крим”, одержані особою, прирівняною до резидента згідно з нормами пункту 5.3 цієї статті, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України.
5.8. Доходи найманих працівників, які мають постійне місце проживання на території ВЕЗ “Крим”, як заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, що виплачуються роботодавцем з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця.
5.9. На території ВЕЗ “Крим” можуть справлятися місцеві податки та збори, визначеністаттею 10 Податкового кодексу України, з урахуванням норм цієї статті.
5.10. Фізична особа, яка має податкову адресу на іншій території України ніж ВЕЗ “Крим”, зобов’язана задекларувати об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у її власності та знаходяться на території ВЕЗ “Крим”, з метою:
а) визначення загальної бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пункту 265.3 статті 265 Податкового кодексу України;
б) отримання пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пункту 265.4 статті 265 Податкового кодексу України.
5.11. Витрати юридичної особи, прирівняної до резидента, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених особою, прирівняною до нерезидента, включаються до складу витрат такої особи у сумі, передбаченій пунктом 161.2 статті 161 Податкового кодексу України для офшорних компаній.
Стаття 6. Особливості поставки товарів на (з) території вільної економічної зони “Крим”
6.1. Поставка товарів на (з) територію ВЕЗ “Крим”, а також поставка послуг на (з) територію ВЕЗ “Крим” підпадає під регулювання законів України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”, “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.
Такі поставки не підпадають під норми міжнародних угод (договорів), що регулюють питання міжнародного обігу товарів, зокрема (але не виключно) про зони вільної торгівлі, або укладені у межах ГАТТ/СОТ.
6.2. Тимчасове ввезення зареєстрованих на території ВЕЗ “Крим” автотранспортних засобів (моторних транспортних засобів, причепів, напівпричепів) чи рухомого складу залізниці, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їх звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилом та паливом, що містяться в їх звичайних баках, упродовж їх транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення, здійснюється з повним умовним звільненням від оподаткування в порядку, встановленому законодавством України для переміщення транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
6.3. Митні формальності, пов’язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ “Крим”, здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України.
6.4. Товари, що були вироблені, достатньо перероблені або ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України до набрання чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, вважаються товарами українського походження, які вільно переміщуються на іншу територію України без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності до 1 січня 2015 року.
6.5. Для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб’єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ “Крим” та іншими суб’єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
6.6. Товари, які згідно з розділом II Митного кодексу України відповідають критеріям повністю вироблених, достатньо перероблених чи ввезені на митну територію України та випущені для вільного обігу на тимчасово окупованій території України, вважаються товарами походженням з України та вільно переміщуються на іншу територію України без застосування будь-якого мита, передбаченого главою 42 Митного кодексу України, за умови подання сертифіката про походження товару з України, що видається торгово-промисловими палатами на іншій території України.
Стаття 7. Порядок перетину фізичними особами адміністративного кордону вільної економічної зони “Крим”
7.1. На фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ “Крим”, поширюється дія розділу XII Митного кодексу України з урахуванням положень статті 9 цього Закону щодо переміщення валютних цінностей.
7.2. На фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ “Крим”, поширюється дія Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.
7.3. Громадяни України під час перетину адміністративного кордону ВЕЗ “Крим”, керуючись нормами Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, мають право:
а) перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ “Крим” та іншою територією України за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України “Про громадянство України” або статтею 2 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”;
б) перетнути адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” із-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного статтею 2 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.
7.4. Іноземні громадяни та особи без громадянства при перетині адміністративного кордону ВЕЗ “Крим” керуються нормами Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” з урахуванням того, що вони:
а) мають право перетнути адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” за умови пред’явлення належного паспортного документа іноземця, визначеного пунктом 16 частини першої статті 1 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, або посвідки на тимчасове проживання, визначеної пунктом 18 статті 1 (за наявності підстав, визначенихчастинами четвертою – дванадцятою статті 4 зазначеного Закону;
б) у разі порушення правил перетину адміністративного кордону ВЕЗ “Крим” – підпадають під дію статті 13 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”;
в) мають право перетнути адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” у випадках та за процедурою, передбаченими Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про статус біженців 1951 року.
Стаття 8. Порядок надання державних гарантій на території вільної економічної зони “Крим”
8.1. Україна гарантує захист майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб на території ВЕЗ “Крим” згідно із законами України, у тому числі щодо захисту іноземних інвестицій.
8.2. Державні гарантії за внутрішніми та зовнішніми місцевими запозиченнями (позиками) Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також осіб, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на цій території, не надаються. Порядок сплати (списання, продажу) раніше гарантованого державою боргу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або осіб, які перебувають на цій території, у частині, що залишається непогашеним станом на дату набрання чинності цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
8.3. На фізичних осіб, які проживають (перебувають) на території ВЕЗ “Крим” та мають громадянство іноземної держави або є особами без громадянства, не поширюються державні гарантії (пільги, допомоги), встановлені законами України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та іншими законами України.
Стаття 9. Дія валютного та платіжних режимів у межах вільної економічної зони “Крим”
9.1. На території ВЕЗ “Крим” може застосовуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ “Крим”, приймається як гривня, так і валюти іноземних країн, включені Національним банком України до 1-2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів.
Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ “Крим” здійснюються виключно у гривні або у вільно конвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються Національним банком України.
Операції, передбачені пунктом 9.1 цієї статті, не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України, визначеної пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
9.2. Фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ “Крим” або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти або банківські метали на суму, встановлену Національним банком України згідно з Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.
9.3. На територію ВЕЗ “Крим” поширюються норми Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” з урахуванням того, що:
а) електронні платіжні засоби, емітовані на території ВЕЗ “Крим”, у тому числі як мобільний платіжний інструмент, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання будь-якого грошового переказу;
б) електронні платіжні засоби, емітовані внутрішньодержавною платіжною системою або міжнародними платіжними системами, можуть використовуватися на території ВЕЗ “Крим”.
9.4. Вимоги законодавства України щодо обов’язкового продажу надходжень (в тому числі виручки) в іноземній валюті не застосовуються до юридичних осіб (філій, відділень, інших відокремлених підрозділів юридичних осіб) з місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим”.
На операції, що здійснюються між резидентами України та особами з місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим”, а також на розрахунки за такими операціями не поширюються нормиЗакону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
Стаття 10. Застосування окремих норм регуляторного законодавства на території вільної економічної зони “Крим”
10.1. Суб’єкти господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ “Крим” можуть набути статусу учасників, учасників попередньої кваліфікації чи виконавців, а товари (роботи, послуги), походженням з території ВЕЗ “Крим”, можуть бути об’єктом державних закупівель на загальних підставах згідно із Законом України “Про здійснення державних закупівель”, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
10.2. Закони України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, “Про захист економічної конкуренції” поширюються на взаємовідносини, що виникають між суб’єктами господарювання з місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим”, та суб’єктами господарювання з місцезнаходженням на іншій території України.
10.3. Ліцензії, видані до набрання чинності цим Законом суб’єктам господарської діяльності згідно із Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Законом України “Про радіочастотний ресурс України”, та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію та сертифікацію”, та/або дозволи, надані згідно із Законом України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, діють на території ВЕЗ “Крим” до закінчення строку дії цих ліцензій, сертифікатів, дозволів.
Стаття 11. Особливості трудових відносин на території вільної економічної зони “Крим”
11.1. На громадян України, які постійно або тимчасово проживають на території ВЕЗ “Крим” та/або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, який має місцезнаходження на території ВЕЗ “Крим”, поширюються положення конвенцій Міжнародної організації праці, згода на обов’язковість яких надана Україною, принципи Тристоронньої декларації засад, котрі стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики 1977 року, а також законодавство України про працю.
11.2. На території ВЕЗ “Крим”:
а) гарантується вільна діяльність профспілок і право на страйк згідно із Законом України“Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. Профспілка, що поширює свою діяльність на територію ВЕЗ “Крим”, може бути створена (її керівні органи розміщені) також за межами території ВЕЗ “Крим”;
б) діють норми законів України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності” (з урахуванням того, що організація (об’єднання) роботодавців може бути створена (керівні органи розміщені) за межами території ВЕЗ “Крим”), “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Стаття 12. Особливості функціонування вільної економічної зони “Крим” під час тимчасової окупації її території
12.1. Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України.
В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
12.2. Завершенням тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата, з якої втрачає чинність Резолюція № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України або пункт 6 зазначеної Резолюції, який закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані заклади не визнавати жодну зміну статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.
Незалежно від положень абзацу першого цього пункту строк тимчасової окупації вважається також завершеним з дати набрання чинності законом України, що припиняє діюЗакону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
12.3. Під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ “Крим” діють з урахуванням того, що:
1) загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України,статтею 271 Митного кодексу України, єдиний внесок, встановлений Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, справляння якого здійснюється відповідно доЗакону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, не справляються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та/або з інших об’єктів оподаткування (в тому числі об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.
Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язків сплати єдиного внеску, передбаченогоЗаконом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та виконання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” під час провадження їхньої підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території України.
Такі особи мають право на добровільну сплату єдиного внеску, передбаченого Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму.
Особи, які перебували на обліку в контролюючих органах або мали місцезнаходження (місце проживання) на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя на початок тимчасової окупації, звільняються від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій (крім митних декларацій), звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів протягом строку такої тимчасової окупації та після її завершення;
2) марки акцизного податку, що залишаються невикористаними станом на дату набрання чинності цим Законом виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що були зареєстровані на тимчасово окупованій території до початку тимчасової окупації:
а) або використовуються такими виробниками на іншій території України за умови сплати належних сум акцизного податку;
б) або у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передаються іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України. У цьому випадку такі інші виробники відшкодовують витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку на погоджених між сторонами умовах, та сплачують належні суми акцизного податку;
в) або повертаються контролюючому органу – продавцю марок акцизного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку:
сума сплаченого акцизного податку повертається такому виробнику алкогольних напоїв та тютюнових виробів або за його бажанням враховується у зменшення його зобов’язань з акцизного податку в наступних податкових періодах;
витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку, не відшкодовуються;
контролюючий орган приймає рішення про знищення таких марок акцизного податку або про їх видачу іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України, без справляння плати за виготовлення таких марок. Порядок знищення або видачі таких марок акцизного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України або уповноваженим органом з питань Криму;
3) з 1 червня 2014 року вважається анульованою податкова реєстрація осіб, які станом на 31 травня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) та перебували на обліку в контролюючих органах на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя.
Така податкова реєстрація може бути відновленою після евакуації особи на іншу територію України згідно із статтею 15 цього Закону у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування, або внаслідок завершення строку тимчасової окупації;
4) у разі ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, що були вироблені на тимчасово окупованій території до набрання чинності цим Законом, платник податку подає контролюючому органу разом з іншими документами, передбаченими Митним кодексом України, примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату виробником сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, до відповідного бюджету в повному обсязі та/або примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату платником податку сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, до державного бюджету в повному обсязі;
5) для отримання права на податкову соціальну пільгу, передбачену статтею 169Податкового кодексу України, фізична особа-резидент зобов’язана задекларувати доходи, що мають джерело походження з території ВЕЗ “Крим”, та подати декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта;
6) будь-які податки, збори (обов’язкові платежі), стягнуті на території ВЕЗ “Крим”, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів (обов’язкових платежів), нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України;
7) будь-які доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ “Крим”, одержані фізичною, юридичною особами, прирівняними до резидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для іноземних доходів;
8) під час тимчасової окупації норми пункту 5.11 статті 5 цього Закону не застосовуються;
9) будь-які доходи з джерелом їхнього походження з іншої території України, що нараховуються (виплачуються) на користь осіб, прирівняних до нерезидентів, оподатковуються за правилами, встановленими для їхньої виплати (репатріації) за кордон України;
10) платники податку на прибуток підприємств, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ “Крим”, та платники зазначеного податку із місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим”, які мають відокремлені підрозділи на іншій території України, не можуть сплачувати податок на прибуток підприємств на консолідованій основі;
11) до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, в якому набрала чинності Резолюція № 68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів;
12) зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим” норм статей 59, 60, 87-101, 124, 126 і 129 Податкового кодексу України.
Податкова інформація про суми податкового боргу платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ “Крим” зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.
12.4. Під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ “Крим” здійснюються з урахуванням того, що:
1) митні формальності, пов’язані з поставками товарів, переміщенням транспортних засобів комерційного призначення та фізичних осіб через адміністративний кордон ВЕЗ “Крим”, здійснюються у відповідних контрольних пунктах в’їзду-виїзду, в яких утворюються підрозділи органів доходів і зборів, а для поставки товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередач, – у місцях, визначених статтею 231 та частиною п’ятою статті 247 Митного кодексу України;
2) на товари, що ввозяться з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України, за бажанням продавця (виробника, постачальника) видається сертифікат походження у порядку, визначеному розділом II Митного кодексу України, з урахуванням Протоколу I до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, 2014 року (з моменту набрання чинності), Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав 2009 року (крім товарів, що призначені для вивезення до держави-окупанта) та інших міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Передумовою отримання сертифіката або інших документів про походження товару з України є надання належних документів згідно із законодавством.
Митне оформлення товарів, що були ввезені з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України та вивозяться за межі митної території України як товари українського походження, здійснюється відповідно до Митного кодексу України на іншій (крім окупованої) території України з обов’язковим наданням митниці документів, що підтверджують походження товарів з України, передбачених розділом II Митного кодексу України та/або відповідною міжнародною угодою.
Перевірка даних, зазначених у поданій документації, може бути здійснена митними органами України в порядку та у випадках, передбачених Митним кодексом України та/або відповідною міжнародною угодою;
3) норми частини другої статті 130, частини третьої статті 131, частини четвертої статті 136, статей 137-139, частини сьомої статті 430, статті 432, пунктів 2, 4 і 5 частини першої статті 433, частин третьої та п’ятої статті 434, статті 435, 436 Митного кодексу України не застосовуються на території ВЕЗ “Крим”;
4) Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) та/або під окремими (всіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію.
а) приймається виключно з метою забезпечення безпеки держави, збереження громадського порядку та охорони здоров’я населення України;
б) набирає чинності не раніше ніж через 30 календарних днів після його оприлюднення;
в) не може призводити до порушення норм Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, іншого антимонопольного законодавства України у частині, що поширюється на покупців таких товарів (робіт, послуг) на іншій території України;
5) поставка товарів з території ВЕЗ “Крим” на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.
Поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ “Крим” прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання;
6) товари, що перебували на території ВЕЗ “Крим” на день набрання чинності цим Законом, набувають митного статусу іноземних товарів з урахуванням положень статті 6 цього Закону.
12.5. Фізичні особи (іноземці, особи без громадянства, громадяни України), які мають місце проживання на тимчасово окупованій території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на іншій території України, а також юридичні особи та їх відокремлені підрозділи із місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України для цілей здійснення митних формальностей визнаються нерезидентами.
12.6. Під час тимчасової окупації фізична особа може перетнути адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” з урахуванням того, що:
1) порядок перетину фізичними особами адміністративного кордону ВЕЗ “Крим” встановлюється з урахуванням Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;
2) норми міжнародних угод, укладених між компетентними органами України та інших країн про використання національних (внутрішніх) документів для в’їзду, виїзду і пересування фізичними особами територією договірних сторін, не поширюються на тимчасово окуповану територію України;
3) паспорт або інший проїзний документ особи, який був виданий компетентним органом держави-окупанта на території тимчасово окупованої території України, чи фізичної особи, яка постійно проживає або тимчасово перебуває на такій окупованій території, вважається недійсним (не дає права) на перетин адміністративного кордону ВЕЗ “Крим” та державного кордону України;
4) на адміністративному кордоні ВЕЗ “Крим” запроваджується тимчасовий прикордонний контроль.
12.7. Під час тимчасової окупації порядок надання державних гарантій на території ВЕЗ “Крим” діє з урахуванням того, що:
1) закони України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”,“Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”та інші законодавчі акти України, які передбачають надання дотацій, субсидій, інших грошових виплат за рахунок бюджетів, фондів державного соціального страхування (забезпечення), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отримання податкової соціальної пільги, а також пільг і компенсацій, визначених статтею 14 цього Закону:
а) поширюються на громадян України, які не мають одночасно громадянства держави-окупанта;
б) надаються на іншій території України у разі дотримання визначених законодавством процедур за умови пред’явлення дійсного паспорта громадянина України та особистої декларації про відсутність громадянства держави-окупанта;
2) до громадянина України, який особисто декларує відсутність громадянства держави-окупанта, але фактично має таке громадянство на час отримання державних гарантій, застосовується юридична відповідальність, встановлена законами України за неправомірне (незаконне) отримання відповідних виплат (пільг, компенсацій).
12.8. Під час режиму тимчасової окупації валютний та платіжний режими діють з урахуванням того, що:
1) система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території України;
2) переміщення готівкової валюти держави-окупанта через адміністративний кордон ВЕЗ “Крим” забороняється, за винятком її переміщення фізичними особами в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 гривень, за умови усного декларування посадовій особі митниці;
3) залучення на території України вкладів (депозитів) та/або надання позик (кредитів), виражених у валюті держави-окупанта, забороняється;
4) Національний банк України може встановити особливий порядок ввезення на територію України готівкової валюти держави-окупанта через інші ділянки державного кордону України та/або особливий порядок обміну валюти держави-окупанта на гривню на іншій території України, обмежити чи заборонити такий обмін на строк тимчасової окупації;
5) валютний резерв України не може містити валюту, емітовану державою-окупантом, або цінні папери (інші боргові інструменти), виражені у валюті держави-окупанта.
12.9. Під час тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на території ВЕЗ “Крим” застосовуються з урахуванням того, що:
1) ліцензії, надані суб’єктам господарської діяльності до набрання чинності Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” згідно із Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію”, та/або дозволи, надані згідно із Законом України“Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”:
а) вважаються дійсними на тимчасово окупованій території України;
б) можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії;
в) не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) втрачає чинність Закон України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Зазначене положення не поширюється на порядок продовження, переоформлення сертифікатів;
г) можуть бути зупинені (анульовані, відкликані, скасовані) на підставах, установлених законодавством України. Якщо згідно із законодавством для цього вимагається рішення суду, такий суд має знаходитися на іншій (неокупованій) території України.
Ліцензії на експорт товарів, видані відповідно до статті 16 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, зареєстрованим на території ВЕЗ “Крим”, вважаються анульованими для здійснення ними ліцензованої діяльності з дня набрання чинності цим Законом.
Ліцензії та дозволи на здійснення видів діяльності, визначених статтею 404 Митного кодексу України, видані органами доходів і зборів підприємствам, вважаються анульованими для здійснення ними ліцензованої (дозвільної) діяльності на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя з дня набрання чинності цим Законом.
Ліцензії на здійснення видів діяльності, визначених Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, видані органами доходів і зборів суб’єктам господарської діяльності, можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності до закінчення строку їх дії за умови сплати чергового платежу за такі ліцензії;
2) Кабінет Міністрів України приймає рішення про особливості застосування норм цього пункту з урахуванням того, що будь-який спір між Україною та державою-окупантом передається до суду, створеного за законодавством нейтральної країни та/або під егідою Організації Об’єднаних Націй.
12.10. На тимчасово окупованій території України:
а) обов’язки з дотримання прав людини покладаються на державу-окупанта згідно із Женевськими конвенціями 1949 року та Додатковими протоколами 1977 року;
б) особа звільняється від обов’язку отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, передбаченого Законом України “Про зайнятість населення”;
в) особа не несе юридичної відповідальності за невиплату або за затримку виплати заробітної плати працівникам, передбаченої законодавством України, якщо така невиплата (затримка) виникла внаслідок тимчасової окупації (обставин непереборної дії).
12.11. Під час тимчасової окупації:
а) суб’єкти господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ “Крим” та суб’єкти господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України укладають договори на підставі використання норм права України та пункту 9.1 статті 9 цього Закону;
б) суперечки між суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ “Крим” та суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, не врегульовані шляхом переговорів, підсудні судам України або, за домовленістю сторін, Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України та Морській арбітражній комісії при Торгово-промисловій палаті України;
в) торгово-промислові палати України засвідчують наявність обставин непереборної дії (форс-мажору) відповідно до умов договорів між суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ “Крим” та суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на іншій території України, якщо інший порядок засвідчення наявності таких обставин непереборної дії (форс-мажору) не встановлено міжнародними договорами України.
Стаття 13. Операції з об’єктами права приватної, державної та комунальної власності на тимчасово окупованій території України
13.1. Об’єкти права приватної, державної та комунальної власності, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, які мали такі об’єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.
13.2. Протягом строку тимчасової окупації:
а) передача права приватної власності на об’єкти, що розташовані (знаходяться) на тимчасово окупованій території України, підлягає реєстрації на іншій території України згідно з правилами, встановленими законодавством України;
б) приватизація об’єктів державної та комунальної власності здійснюється згідно ізЗаконом України “Про приватизацію державного майна” та законодавством України про приватизацію комунального майна;
в) будь-які правочини із землями, що розташовані (знаходяться) в межах тимчасово окупованої території України, здійснюються за правилами, встановленими Земельним кодексом України та іншим законодавством України щодо відчуження (продажу, оренди) землі на території України.
13.3. Протягом тимчасової окупації не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об’єктами власності, зазначеними у пункті 13.1 цієї статті, якщо їх стороною є особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем держави-окупанта. Термін “контроль” вживається у значенні, визначеному пунктом 17 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.
13.4. Будь-які договори, укладені всупереч вимогам цієї статті, вважаються юридично нікчемними з дня їх укладення та не підлягають виконанню.
Стаття 14. Евакуація громадян з тимчасово окупованої території України
14.1. Внутрішньо переміщеною особою вважається особа, яка підпадає під визначення Статуту Управління Верховного Комісаріату Організації Об’єднаних Націй із справ біженців та на початок тимчасової окупації мала місце проживання або тимчасового перебування на території Автономної Республіки Крим чи міста Севастополя.
14.2. Внутрішньо переміщена особа, яка депортується (примусово направляється, доправляється) за межі тимчасово окупованої території України або не може повернутися у місце свого проживання чи тимчасового перебування за рішенням відповідних органів держави-окупанта:
а) одержує одноразову субсидію, яка складається з компенсації фактично понесених витрат на евакуацію з тимчасово окупованої території України та коштів на первинне облаштування.
Порядок розрахунку такої субсидії, її склад та строки надання визначаються Кабінетом Міністрів України;
б) має право на безоплатне розміщення (навчання) у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на іншій території України. Порядок такого розміщення (навчання) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;
в) звільняється від плати за гуртожиток у разі вступу до вищого навчального закладу, а також в аспірантуру чи докторантуру на іншій території України;
г) закріплюється за відповідними закладами охорони здоров’я та отримує безоплатно медичну допомогу та медичне обслуговування;
ґ) підпадає під дію норм законодавства України щодо правового статусу осіб, які вимушено залишили місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
14.3. Упродовж строку тимчасової окупації примусово переміщена особа звільняється від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.
Норми цього пункту не поширюються на нерухоме житлове майно, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 265 Податкового кодексу України.
На громадянина України, який виїжджає з тимчасово окупованої території за межі державного кордону України на місце постійного проживання або змінює своє громадянство, не поширюються норми цього пункту.
Стаття 15. Евакуація бізнесу з тимчасово окупованої території України
15.1. Будь-якій юридичній особі – резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України:
а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.
До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя;
б) надається звільнення від будь-якого оподаткування (у тому числі згідно із статтею 271Митного кодексу України) основних засобів і малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з тимчасово окупованої території на іншу територію України, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності, за умови, що такі основні засоби перебували на балансі підприємства станом на 1 січня 2014 року у вільному обігу на території України.
Такі основні засоби можуть бути відчуженими до їх введення в експлуатацію за новим місцем розташування на іншій території України чи протягом 12 місяців після такого введення в експлуатацію за умови сплати податків, зборів згідно із статтею 30 Податкового кодексу України;
в) дозволяється включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств:
підтверджені належним чином витрати, понесені у зв’язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України;
100 відсотків амортизації основних засобів, що евакуюються з тимчасово окупованої території України та були введені в експлуатацію на іншій території України.
15.2. На тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що:
а) набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території України, а також їхнє обтяження зобов’язаннями чи обмеження в обігу підлягають реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
б) депозитарні установи, які були зареєстровані на тимчасово окупованій території України, зобов’язані пройти спрощену процедуру перереєстрації на іншій території України у порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ліцензія депозитарної установи, що не пройшла таку спрощену процедуру перереєстрації у встановлений строк, вважається анульованою;
в) переказ цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами, якщо їхнім одержувачем є особа, яка знаходиться або зареєстрована на тимчасово окупованій території України, здійснюється після повної оплати цих цінних паперів;
г) особливості обігу цінних паперів, здійснення депозитарної діяльності та діяльності емітентів цінних паперів, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
а) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право зупинити внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітентів, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України, або власників цінних паперів, депозитарний облік яких ведеться депозитарними установами на тимчасово окупованій території України, зокрема у разі виявлення порушень норм цього Закону;
б) забороняється проведення на тимчасово окупованій території України загальних зборів акціонерів і власників корпоративних прав та інших засідань органів управління акціонерних та інших господарських товариств;
в) розрахунок за правочинами щодо цінних паперів (переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами), якщо їхнім набувачем є особа, яка розташована (знаходиться) на тимчасово окупованій території України, здійснюється за принципом поставки проти оплати, передбаченим у пункті 18 статті 1 Закону України “Про депозитарну систему України”.
15.3. На тимчасово окупованій території України забороняється будь-яка діяльність операторів державних лотерей.
Особа позбавляється ліцензії на випуск і проведення лотерей, якщо вона підпадає під дію закону щодо встановлення санкцій.
Розділ III
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” діє у частині, що не суперечить нормам цього Закону.
3. Інші закони України діють з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
4. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим”.
5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572) доповнити пунктом 16 такого змісту:
“16. Установити, що на період дії Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” норми цього Кодексу, що поширюються на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, застосовуються в особливому порядку”;
2) підрозділ 10 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112) доповнити пунктом 26 такого змісту:
“26. На період дії Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”;
3) розділ XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №№ 44-48, ст. 552) доповнити пунктом 5-1 такого змісту:
“5-1. На період дії законів України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” норми цього Кодексу застосовуються з урахуванням цих законів”;
4) пункт 1 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 26, ст. 892) доповнити словами “та втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб”;
5) підпункт “г” пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 17, ст. 184) викласти у такій редакції:
“г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України”;
6) частину першу статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 13, ст. 52) після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
“Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України”.
У зв’язку з цим абзаци восьмий – шістнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим – сімнадцятим;
7) у Законі України “Про державні лотереї в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 30, ст. 369):
частину першу статті 8 доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4) оператор лотерей не відповідає вимогам, встановленим Законом України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”;
частину п’яту статті 13 доповнити словами “та Закону України “Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України”;
8) розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) доповнити пунктом 9-3 такого змісту:
“9-3. Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України“Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.
Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку”.
6. Протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом:
1) Кабінету Міністрів України:
прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону, та нотифікувати заінтересовані сторони про особливий порядок перетину адміністративного кордону ВЕЗ “Крим”, у тому числі під час тимчасової окупації;
прийняти рішення про захист прав споживачів у зв’язку з можливим анулюванням ліцензії на випуск і проведення лотерей, що не відповідає вимогам цього Закону;
прийняти рішення про встановлення правил розрахунку, надання пільг, передбаченихпідпунктом 14.3 статті 14 цього Закону;
2) Національному банку України, центральним органам виконавчої влади, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку прийняти відповідні акти, що випливають з норм цього Закону.
