newzz.in.ua
Цього тижня Україна відзначатиме річницю Революції гідності. Про перші «Майдани» в Криму на зустрічі зі студентами Українського католицького університету у Львові згадав Рефат Чубаров – голова Меджлісу кримськотатарського народу та кандидат в народні депутати України, що пройшов у Раду по списках президентської партії. Він дав свою критичну оцінку подіям, що відбулися з Кримом та визначив три чинники, що зможуть вплинути на сьогоднішню ситуацію відносно України та сусіда-агресора.
Про минулорічні кримські події
«Майже рік тому, 21 листопада, новообраний Меджліс кримськотатарського народу проводив зустріч з послами, головами дипломатичних місій. Буквально за 10 хвилин до початку мені починають телефонувати посли і казати: «Ми повертаємося машинами до своїх офісів, оскільки Азаров зробив заяву: Україна не буде підписувати 28 листопада у Вільнюсі Угоду про асоціацію». Нам тоді стало зрозуміло, що ми, українці, стаємо свідками та учасниками такого кардинального розвороту України. Після цього розпочинаються події, що продовжуються й до сьогодні», – згадує Рефат Абдурахманович. Він наводить перелік подій, що відбувалися тоді: перші мітинги кримського «майдану», поява людей з автоматами, захоплення Верховної ради Криму, «зелені чоловічки» та нашвидкоруч проведений референдум.
Низка інцидентів, що відбулася минулого року є дуже важливими в історичному контексті. Чубаров зізнається, що навіть й гадки не мав, що окупація Криму відбудеться в такий короткий проміжок часу. Він згадує, як тогочасні лідери, включаючи його, зібрали на площі близько 17 тисяч людей, аби протистояти кримський владі, яку вони вважали сепаратистською: «26 лютого ми не дали депутатам зібратись, сесія не відбулася. Ми думали, що врятували себе, Крим, Україну, але 27 лютого о 4:40 Голова СБУ мені повідомляє, що у ВР Криму зайшли невідомі люди в балаклавах, з великою кількістю зброї. А далі ви й самі знаєте, що було».
Москва, на думку Рефата Абдурахмановича, відслідковувала події, що відбувалися в Києві і, з огляду на це, планувала власні дії. Тому і дата кримського референдуму переносилася тричі: з 25 травня на 30, а потім на 16 березня. На сьогоднішній день, вважає Чубаров, ті, хто «домігся» відокремлення Криму від України не отримали того, чого бажали: «Ті, хто бігав з триколорами про кримських вулицях, хто допомагав бандитам, майже всі ці люди теж сьогодні мають проблеми. Сподівання людей не виправдалися в значній мірі. «Манна небесна» не стала падати з неба так, як вони на те очікували».
Про окупаційну владу
Російська влада контролює настрої людей, – це є одним з їхніх «козирів» – маніпулювання свідомістю та думками кримчан. «Найстрашніше, що стало відбуватися в Криму – це викрадання людей. Їхні вбивства з ідеологічних та політичних міркувань. Це все говорить про те, що тут є декілька завдань, які вони для себе реалізують. Одне з них – влаштувати моральний терор, укорінити серед людей страх, відчай і змушувати тих, хто не погоджується, виїжджати з Криму». Тут Рефат вбачає паралелі із першою окупацією півострова, що відбулася за часів правління Катерини ІІ, 1783 року, коли кримські татари масово полишали територію, через те, що в них відібрали землі, за рахунок яких вони жили.
На думку Чубарова, для Росії важливо, щоб поведінка кримчан була на тому ж самому рівні, що у інших областях країни. Він вважає, що системної, структурованої опозиції Росія немає, там є просто люди, які час від часу намагаються виказати свою опозиційність. «В Криму такого ще немає, адже залишились ті, хто готовий виказувати владі свої незгоди. Більше того, вимагати, щоб права людини дотримувалися”.
Про майбутнє
Найголовніший чинник, що змусить Крим повернутись – внутрішньоукраїнський, – вважає Чубаров.
Натомість існують три фактори, без яких не зпрацює вищезгаданий. «Перший – те, що пов`язане з нами, з українцями, з нашим внутрішнім життям: починаючи від військового, закінчуючи фінансовим станом. Другий чинник – міжнародна спільнота, міжнародні заходи, взагалі ставлення міжнародних інституцій, провідних країн до російської агресії. Третій фактор, який, на жаль, поки що не спрацьовує – це російський чинник». Чубаров пояснює, в чому полягає суть останнього. На його думку, російська спільнота, побачивши неадекватну поведінку лідера своєї країни по відношенню до українців, мала б обуритись та своїм голосом зупинити його дії. «Але тут я прогадав. Знаю одне: Крим не є і ніколи не був кінцевою метою російською агресії проти України», – зізнається Чубаров. Він вважає, що Путін змушує західне суспільство прихилитися перед Росією, сісти із нею за стіл переговорів і нарешті визначити місце росіян у всіх глобальних процесах. «Якщо думати так, то до піку протистояння ми ще не дійшли», – підсумовує Рефат Чубаров.
